Про те, який смачний чудовий золотавий сік, що збирають і зберігають у стільниках маленькі комахи, людство знало ще в дервності. До появи цукру це була найсолодша речовина на землі, не даремно перша назву цукру - “очеретяний мед”. А от про користь меду довідалися відносно недавно. У порівнянні з чистим цукром мед не подразнює слизову кишечника, легше засвоюється нирками й заспокійливо впливає на організм. Він являє собою справжній коктейль з вуглеводів (фруктоза, глюкоза), білків, ферментів, вітамінів, мінеральних речовин і органічних кислот. На додаток до такого набору корисних компонентів мед діє як натуральний антибіотик, знищуючи хвороботворні бактерії, і на відміну від часнику не має протипоказань при виразці шлунка або любовному побаченні.
Залежно від вихідного матеріалу мед буває двох видів - падевий і квітковий. Падь - це соки, які виділяються листям і пагонами дерев (клена, дуба, верби, сосни й ін.). По смаку вона не надто відрізняється від квіткового нектару, тому бджоли охоче збирають падь там, де немає квітучих лугів. Якщо в паді менше 4% цукру, бджоли її відкидають і починають завзято шукати більш солодкий нектар.
Падевий мед - натуральний і живильний, а є ще фальсифікований, фактично непотрібний для організму аналог простого цукру - від бджіл, яких підгодовували або навіть просто годували цукровим сиропом. “Вичислити” його теж досить просто: застигаючи, підроблений мед на відміну від натурального утворить більші й тверді кристали.
Але це ще не все. Про якість меду можна судити й по його зрілості. Більш смачний і корисний зрілий мед намотується на ложку (якщо її повертати) складками, немов стрічка, стікаючи безперервними нитками. Незрілий мед, навпроти, легко стікає з ложки - адже в ньому занадто багато води. Втім, подібним чином буде поводитися й мед, розведений водою або штучно отриманий на центрифузі з незапечатаних стільників, скислий або такий. Що почав закисати, а також фальсифікований - такий продукт містить більше 20% води й має неприродно рідку консистенцію.