Прийнято вважати, що сваритися погано. Нерви, сльози, образливі слова…Але, можливо, і у сварках можна знайти щось позитивне й хороше? Щось таке, що зробить ваші відносини тільки міцнішими?
Виходу немає – ми сварилися, сваримося й будемо сваритися. Тому сваритися треба вміти. Сварка – це те, що робиться від душі. Так влаштовані відносини, які живуть по своїй логіці: туди-сюди, холодно-гаряче. Взаєморозуміння, обмануті очікування – це знайомо всім і кожному. В одному випадку потрібно було просто взяти за руку й утішити, а не аналізувати все з холоднокровністю патологоанатома. В іншому – саме добре б сісти разом, щоб зрозуміти, як виходити із ситуації, що створилася, а не піддавати ні до чого не зобов’язуючих розрад. «Ми любимо невпопад», - стверджують французи. Інакше кажучи, у любові ми часто хочемо не зовсім того, чого хоче інший. Та й не тільки в любові, а й у всяких інших відносинах теж. І краще, напевно, у цій ситуації – дати емоціям волю. Відома істина: ті, хто скандалить, - здоровіші, не хворіють болючими хворобами, мають кращий колір лиця. Тому що сварка поліпшує кровообіг, дає вихід емоціям (у звичайному житті поплакати вдається рідко, а от під час сварки – будь ласка), пожвавлює відносини. Звичайно, сварка – процедура неприємна, але динамічна, зачіпає основи, що обов’язково потрібно хоч іноді робити.
Домовимося відразу: об’єктивної точки зору тут бути не може. Наприклад, Попелюшка сварилася з своєю мачухою, і все скінчилося добре, а от Кареніна з Кареніним сварилися, і справа закінчилася на залізничній колії. У сварці можуть подобатися буйство завжди нерозумних слів, аргументів, які так близькі до інших сильних людських проявів, найдужчим з яких і є життя. Головне – не драматизувати, не втрачати почуття гумору, не йти назавжди-назавжди, не рвати, не кидати, не топтати по-справжньому. І тоді можете сваритися скільки завгодно.
Сварки, на відміну від образ, прекрасні. Тому що мають початок, середину й кінець. Вони не залишають після себе негативу. Змушують витрусити всі камені через пазуху, висловити все те, що так давно було на кінчику язика. Все те, що дратувало, виводило із себе, не влаштовувало й псувало настрій, а разом з ним і ваші відносини. Краще посваритися, ніж образитися. Чомусь образи пам’ятаєш роками, а от про сварки потім усім розповідаєш зі сміхом.
Є ще один нюанс, і звучить він так: не потрібно перетворювати життя в з’ясування відносин, але з’ясовувати відносини потрібно. Крім сварок і образ бувають ще багатогодинні з’ясування відносин, коли замість того, щоб насваритися, люди сидять із маскою пристойності на обличчі й викладають один перед іншим пасьянси аргументів. Нескінченне, болісне для обох міркування, катування безглуздістю й нескінченністю теми…І все це замість того, що швидко поставити всі крапки над «і», покричати й виплеснути емоції – за що потім можна було б із чистою совістю й легкістю попросити пробачення. Іноді на колінах.
Звичайно, бувають і погані приклади сварок. Коли хвиля взаємного невдоволення несе так далеко від берегів, що може наступити справжній кошмар. Але цей жах трапляється й коли ми веселимося, і коли працюємо, і коли просто йдемо по вулиці. Дійсно, сварки – зона підвищеного ризику, але адже це не означає, що вони шкідливі. Сварка – річ якісна. Хоча б тому, що від неї радикально допомагає посмішка – величезна, сліпуча, щира.