Особливе задоволення малятам приносить малювання фарбами. Воно дуже корисне для розвитку дитини. При правильному керівництві малювання фарбами розвиває почуття кольору, дозволяє дитині виразити власний емоційний стан. Як це не дивно, уже в три роки дитина може використовувати колір як засіб емоційного вираження. Про це свідчать, зокрема, тьмяні й похмурі малюнки психічно хворих дітей, що страждають депресією (стійким зниженням настрою).
Отже, не поспішайте вчити дитину малювати блакитне небо, жовте сонце й зелену траву. Нехай спочатку він просто познайомиться з найбагатшим світом кольору, з світом яскравих і чистих фарб. Отут, звичайно, виникнуть свої складності: щоб фарби були чистими, треба добре мити пензлик, а навчити цьому дитину не так просто. Виходить, спочатку мити пензлик прийдеться татові або мамі. А дитина буде створювати безпредметні композиції, малювати будиночки й «головоногів». Не треба поспішати із вказівками, поясненнями. При малюванні фарбами не варто захоплюватися обстеженням предметів; це більш доречно при малюванні олівцем.
Так що ж, залишити дитину один на один з фарбами, зовсім не втручатися в його діяльність? Ні, це теж не найбільш правильний шлях. Управляти діяльністю дитини необхідно, але в цьому випадку воно повинне здійснюватися поволі. Зокрема, воно буде проявлятися у виборі фарб.
Питання про те, які кольори надати в розпорядження дитини, постає перед дорослим одним з перших. Скільки фарб давати одночасно - всі, які є, або дві-три? Повинні це бути яскраві тони або ніжні, м’які відтінки? Давати півтони або контрастні поєднання?
На більшу частину цих питань можна відповісти no-різному. Одного разу так, іншого - інакше. Але двох правил потрібно дотримуватися постійно. По-перше, як вже говорилося, всі кольори, надані для малювання, повинні бути чистими. По-друге, вони повинні добре поєднуватися один з одним (чого легше домогтися, якщо кольорів буде небагато). Тоді кожна композиція, створена дитиною, буде приємна для ока й, що дуже важливо, буде сприяти формуванню почуття кольору, уявлень про гармонічні колірні сполучення.
Дуже добре час від часу давати дитині малювати на кольоровому папері. При цьому варто спеціально звернути його увагу на те, що на темному папері краще видно світлі кольори, а на світлому - темні. Найбільш зручна гуаш. Гуаш дає менше «бруду», ніж акварель, тому що при накладенні одного кольору поверх іншого нижній мазок майже не просвічує. Краще не давати фарбу прямо в баночках, а попередньо викласти її в розетки або блюдця: у кожне-блюдце - невелику кількість фарби певного кольору.