Насамперед, шкіра боїться сонця, адже воно крім позитивного впливу може впливати й негативно. Сонячні промені не обпалюють нашу шкіру, але можуть руйнувати коллагенові й еластичні волокна, приводити до ушкодження кровоносних посудин, появи судинної сіточки й порушення кровопостачання шкіри, що веде до її швидкого старіння. Надмір сонця може привести до почервоніння шкіри й сонячних опіків.
Як не дивно, але найбільша шкода наносить шкірі не жарке літнє сонце, як прийнято вважати, а звичайні “щоденні” сонячні промені. Навіть коли нам здається, що сонце увесь час сховано хмарами, воно однаково дарує нам ультрафіолетове випромінювання. І хмари не нейтралізують повністю його шкідливу дію. Звичайно, сонце необхідне, наприклад, для вироблення в шкіра вітаміну D, але це не виходить, однак, що обов’язково потрібно загоряти. Для синтезу достатньої кількості вітаміну D вистачає щоденної півгодинної прогулянки навіть у похмурий день.
Шкіра також боїться вільних радикалів - енергетично не збалансованих часток, які серйозно ушкоджують її. Вони утворюються в значних кількостях у сонячні дні, безліч цих агресивних часток виникає й у забрудненому повітрі, особливо у великих містах. У нашім організмі є, щоправда, системи, що поглинають надлишок вільних радикалів, але, на жаль, вік, хвороби й навіть стрес можуть зменшувати запас цих нейтралізуючих речовин.